Чому у кішки течуть слини з рота
Коли в будинку з`являється забавний хвостатий пухнастик, господар повинен приділяти йому чимало часу, бути готовим до різних форс-мажорних обставин та неприємностей. Часом у здорового та веселого кошеня починає текти з пащі слина. Так, що не помітити це просто неможливо. У чому ж причина рясної слинотечі? Що слід робити в таких випадках?
Коротко про слини про котів
В організмі тварини цей секрет виконує такі функції: уберігає слизові оболонки рота, зуби, ясна від механічних пошкоджень, розм`якшує і обволікає їжу, полегшує її проковтування, стимулює рецептори язика. У нормі господар не повинен помічати, що у вихованця виділяється з пащі слина. Вона виробляється в обмеженій кількості. А виділення її стимулюється попаданням у пащу їжі. Якщо слини течуть рясно, власник це помічає неозброєним поглядом, отже, з кішкою чи котом не все гаразд.
До речі, процес підвищеного виділення секрету слинних залоз називається салівацією. Вона майже завжди є ознакою нездужання тварини. І не помітити її неможливо. Підборіддя, груди, горло домашнього вихованця постійно мокрі, кіт при цьому часто треться мордочкою об м`які меблі, намагаючись витертися. Він частіше звичайного вмивається. Якщо це довгошерстий вихованець, то його шубка стає збитою в бурульки, неохайною і некрасивою.
Як правило, салівація супроводжується іншими симптомами неблагополуччя. Господар повинен уважно поспостерігати за твариною та виявити їх.
Причини салівації
Їх чимало. Але найпоширенішими можуть бути такі:
- Вірусні захворювання. І найстрашнішим із них є сказ. Захворілого вихованця навряд чи вдасться врятувати, тому його одразу треба ізолювати, уникаючи контактів. Крім салівації при сказі спостерігається різка зміна поведінки. Кіт може бути гранично лагідним, а через пару хвилин уже агресивним. Також у нього можуть спостерігатися судоми, збочений апетит, гідрофобія. Сказ - не єдиний вірус, зараження яким супроводжується рясною слинотечею. Зазвичай вірусну інфекцію у кішки підозрюють при розладах травлення, слабкості, втраті апетиту, підвищеній температурі та виділеннях з носа, очей.
- Отруєння. Це найчастіша причина салівації. І необов`язково відразу шукати причину у несвіжих продуктах. Домашня тварина може щось підібрати на вулиці, отруїтися засобом від бліх, ліками, парами побутової хімії. Інтоксикація викликає рядне виділення слини. Іншими її симптомами є блювота і блювотні судоми, діарея, слабкість, сильна спрага, підвищення температури, а у тяжких випадках – лихоманка, параліч. Якщо сталося отруєння ртуттю, отрутохімікатами, то у вихованця спостерігатимуться розширення зіниць та судоми.
- Захворювання ясен, зубів. Така причина є скоріше віковою. Адже з роками у кішки зуби зношуються, ясна може запалюватися. Це і супроводжується рясною слинотечею. Якщо кішка обережно жує, не дозволяє торкатися голови, то її можуть турбувати болі, спричинені гінгівітом.
- Травми. Незважаючи на заборони, багато господарів годують своїх вихованців рибою. Кістки можуть застрягати в яснах, між зубами, і це викликає запалення з підвищеним слиновиділенням. Вони часом застряють і в горлянці, на шляху до шлунка. Кістка дратує слизові, завдає біль. Кішка при цьому часто відкашлюється, намагається спровокувати блювання, позбавляючи себе мук. При цьому може сидіти, схиливши голову, а наслідком цього буде салівація. Іноді кошенята дряпають небо та щоки зсередини гострими предметами, граючи не тим, що потрібно. І це провокує рядне виділення слини. У таких випадках треба уважно оглядати пащу вихованців.
- Пухлини шлунка, кишечника. Вони також супроводжуються рясним виділенням секрету слинних залоз. Але такі недуги діагностувати лише за зовнішніми ознаками не вдасться.
- Хронічне захворювання. Ветеринари в таких випадках найчастіше підозрюють патології травлення. У домашніх вихованців салівація спостерігається, як правило, при загостреннях виразки, коліту, гастриту. Іноді причиною мокрої шубки та підборіддя кішки буває діабет, алергія.
- Наявність паразитів. Глисти, що влаштувалися в кишечнику, іноді провокують надмірну салівацію.
Отже, причин патології чимало, а з`ясувати їх здатний лише досвідчений ветеринарний фахівець. Так що поспішайте до лікаря.